промінювати

промінювати
-юю, -юєш, недок., проміня́ти, -я́ю, -я́єш, док., перех., за що, на когощо і без додатка.
1) Віддавати яку-небудь річ, одержуючи за неї іншу; обмінювати.
2) Відмовляючись від кого-, чого-небудь, віддавати перевагу іншому.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "промінювати" в других словарях:

  • промінювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • промінювання — я, с. Дія за знач. промінювати …   Український тлумачний словник

  • проміняти — див. промінювати …   Український тлумачний словник

  • змінювати — юю, юєш і зміня/ти, я/ю, я/єш, недок., зміни/ти, зміню/, змі/ниш, док., перех. 1) Робити іншим, інакшим; міняти (зовнішній вигляд, характер, властивість, стан і т. ін.). || розм., рідко. Перетворювати що небудь на (у) щось інше. || Робити… …   Український тлумачний словник

  • опромінювати — юю, юєш, недок., опромі/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Освітлювати промінням. 2) перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким небудь почуттям, настроєм і т. ін. 3) спец. Піддавати дії яких небудь променів …   Український тлумачний словник

  • попромінювати — юю, юєш, док., перех. Проміняти все чи багато чогось …   Український тлумачний словник

  • замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге …   Словник лемківскої говірки

  • міняти — 1) (віддаючи, одержувати натомісць що н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати,… …   Словник синонімів української мови

  • про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий …   Словник лемківскої говірки

  • світити — I (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»