промінювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
промінювання — я, с. Дія за знач. промінювати … Український тлумачний словник
проміняти — див. промінювати … Український тлумачний словник
змінювати — юю, юєш і зміня/ти, я/ю, я/єш, недок., зміни/ти, зміню/, змі/ниш, док., перех. 1) Робити іншим, інакшим; міняти (зовнішній вигляд, характер, властивість, стан і т. ін.). || розм., рідко. Перетворювати що небудь на (у) щось інше. || Робити… … Український тлумачний словник
опромінювати — юю, юєш, недок., опромі/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Освітлювати промінням. 2) перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким небудь почуттям, настроєм і т. ін. 3) спец. Піддавати дії яких небудь променів … Український тлумачний словник
попромінювати — юю, юєш, док., перех. Проміняти все чи багато чогось … Український тлумачний словник
замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге … Словник лемківскої говірки
міняти — 1) (віддаючи, одержувати натомісць що н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати,… … Словник синонімів української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
світити — I (про вогонь, небесні світила, ліхтарі тощо випромінювати світло), світитися, горіти, променіти, променітися, променитися, промінитися, зоріти; мерехтіти, блимати, мигтіти, мріти, іскритися, тремтіти, тріпатися, мигати, полискувати, ряхтіти… … Словник синонімів української мови